Карбоксиметилцелюлоза (КМЦ) і целюлоза є полісахаридами з різними властивостями та застосуванням. Розуміння їх відмінностей вимагає вивчення їх структур, властивостей, походження, методів виробництва та застосування.
Целюлоза:
1. Визначення та структура:
Целюлоза є природним полісахаридом, що складається з лінійних ланцюгів одиниць β-D-глюкози, з’єднаних β-1,4-глікозидними зв’язками.
Це основний структурний компонент клітинних стінок рослин, що забезпечує міцність і жорсткість.
2. Джерело:
Целюлоза поширена в природі і в основному одержується з рослинних джерел, таких як деревина, бавовна та інші волокнисті матеріали.
3. Виробництво:
Виробництво целюлози включає вилучення целюлози з рослин, а потім її обробку за допомогою таких методів, як хімічне перероблення целюлози або механічне подрібнення для отримання волокна.
4. Продуктивність:
У своїй природній формі целюлоза нерозчинна у воді та більшості органічних розчинників.
Він має високу міцність на розрив, що робить його придатним для застосувань, де міцність і довговічність є критичними.
Целюлоза є біологічно розкладаною та екологічно чистою.
5. Застосування:
Целюлоза має різноманітне застосування, включаючи виробництво паперу та картону, текстилю, пластмас на основі целюлози та як харчову добавку до клітковини.
Карбоксиметилцелюлоза (КМЦ):
1. Визначення та структура:
Карбоксиметилцелюлоза (CMC) є похідною целюлози, в якій карбоксиметильні групи (-CH2-COOH) введені в целюлозний скелет.
2. Виробництво:
КМЦ зазвичай отримують шляхом обробки целюлози хлороцтовою кислотою та лугом, що призводить до заміни гідроксильних груп у целюлозі карбоксиметильними групами.
3. Розчинність:
На відміну від целюлози, КМЦ розчиняється у воді і в залежності від концентрації утворює колоїдний розчин або гель.
4. Продуктивність:
КМЦ має як гідрофільні, так і гідрофобні властивості, що робить його придатним для різноманітних застосувань у харчовій, фармацевтичній та промисловій сферах.
Він має здатність до плівкоутворення і може використовуватися як загусник або стабілізатор.
5. Застосування:
КМЦ використовується в харчовій промисловості як загусник, стабілізатор і емульгатор у таких продуктах, як морозиво та заправки для салатів.
У фармацевтиці КМЦ використовується як сполучна речовина для виготовлення таблеток.
Він використовується в процесах калібрування та обробки текстильної промисловості.
різниця:
1. Розчинність:
Целюлоза нерозчинна у воді, тоді як КМЦ розчинна у воді. Ця різниця в розчинності робить CMC більш універсальним у різноманітних застосуваннях, особливо в галузях промисловості, де перевага віддається рецептурам на водній основі.
2. Процес виробництва:
Виробництво целюлози передбачає екстракцію та переробку з рослин, тоді як CMC синтезується за допомогою процесу хімічної модифікації, що включає целюлозу та карбоксиметилювання.
3. Структура:
Целюлоза має лінійну та нерозгалужену структуру, тоді як КМЦ має карбоксиметильні групи, прикріплені до целюлозного остова, що надає модифіковану структуру з підвищеною розчинністю.
4. Застосування:
Целюлоза в основному використовується в таких галузях, як паперова та текстильна, де її міцність і нерозчинність забезпечують переваги.
З іншого боку, CMC використовується в більш широкому діапазоні галузей промисловості, включаючи харчову, фармацевтичну та косметичну, завдяки своїй розчинності у воді та універсальності.
5. Фізичні властивості:
Целюлоза відома своєю міцністю та жорсткістю, що сприяє структурній цілісності рослин.
КМЦ успадковує деякі властивості целюлози, але також володіє іншими, такими як здатність утворювати гелі та розчини, що дає їй ширший спектр застосування.
Хоча целюлоза та карбоксиметилцелюлоза мають спільне походження, їх різні структури та властивості призвели до різного застосування в різних галузях промисловості. Міцність і нерозчинність целюлози можуть бути перевагами в деяких ситуаціях, тоді як водорозчинність і модифікована структура CMC роблять її цінним інгредієнтом у ряді продуктів і рецептур.
Час публікації: 26 грудня 2023 р