Тестування якості повторно диспергованих полімерних порошків (RDP) включає кілька методів, щоб гарантувати їх ефективність і відповідність галузевим стандартам. Ось кілька поширених методів перевірки якості для RDP:

1. Аналіз розміру частинок:

• Лазерна дифракція: вимірює розподіл розмірів частинок RDP за допомогою методів лазерної дифракції. Цей метод надає інформацію про середній розмір частинок, розподіл частинок за розміром і загальну морфологію частинок.
• Ситовий аналіз: перевіряє частинки RDP через серію розмірів отворів для визначення розподілу частинок за розміром. Цей метод корисний для грубих часток, але може бути непридатним для дрібних часток.

2. Вимірювання об'ємної щільності:

• Визначає насипну щільність RDPs, яка є масою порошку в одиниці об'єму. Насипна щільність може впливати на властивості текучості, характеристики транспортування та зберігання порошку.

3. Аналіз вмісту вологи:

• Гравіметричний метод: вимірює вміст вологи в RDP шляхом висушування зразка та зважування втрати маси. Цей метод дає інформацію про вміст вологи, що впливає на стабільність і зберігання порошку.
• Титрування за Карлом Фішером: кількісно визначає вміст вологи в RDP за допомогою реактиву Карла Фішера, який спеціально реагує з водою. Цей метод забезпечує високу точність і точність визначення вологості.

4. Аналіз температури склування (Tg):

• Визначає температуру склування RDP за допомогою диференціальної скануючої калориметрії (DSC). Tg відображає перехід від склоподібного до гумового стану та впливає на продуктивність RDP у різних програмах.

5. Аналіз хімічного складу:

• Спектроскопія FTIR: аналізує хімічний склад RDP шляхом вимірювання поглинання інфрачервоного випромінювання. Цей метод ідентифікує функціональні групи та хімічні зв’язки, присутні в полімері.
• Елементний аналіз: визначає елементний склад RDP за допомогою таких методів, як рентгенівська флуоресценція (XRF) або атомно-абсорбційна спектроскопія (AAS). Цей метод визначає кількісну концентрацію елементів, присутніх у порошку.

6. Тестування механічних властивостей:

• Випробування на розтяг: вимірює міцність на розрив, подовження при розриві та модуль пружності плівок або покриттів RDP. Цей метод оцінює механічні властивості RDP, які мають важливе значення для їх ефективності в клейових і будівельних застосуваннях.

7. Реологічні випробування:

• Вимірювання в'язкості: Визначає в'язкість дисперсій RDP за допомогою ротаційних віскозиметрів або реометрів. Цей метод оцінює поведінку потоку та характеристики обробки дисперсій RDP у воді або органічних розчинниках.

8. Перевірка адгезії:

• Випробування на міцність на відрив: вимірює міцність адгезії клеїв на основі RDP, прикладаючи силу, перпендикулярну до межі підкладки. Цей метод оцінює ефективність склеювання RDP на різних підкладках.

9. Аналіз термічної стабільності:

• Термогравіметричний аналіз (TGA): визначає термічну стабільність RDP шляхом вимірювання втрати ваги як функції температури. Цей метод оцінює температуру розкладання та термічну деградацію RDP.

10. Мікроскопічний аналіз:

• Скануюча електронна мікроскопія (SEM): досліджує морфологію та поверхневу структуру частинок RDP при великому збільшенні. Цей метод надає детальну інформацію про форму частинок, розподіл розмірів і морфологію поверхні.

Ці методи перевірки якості допомагають забезпечити консистенцію, надійність і ефективність повторно диспергованих полімерних порошків (RDP) у різних сферах застосування, включаючи клеї, покриття, будівельні матеріали та фармацевтичні склади. Виробники використовують комбінацію цих методів для оцінки фізичних, хімічних, механічних і термічних властивостей RDP і перевірки їх відповідності галузевим стандартам і специфікаціям.